Візуальне завершення ГІС-проєкту: створення карти в Layout
Після завершення аналітики у геоінформаційній системі (ГІС) останнім, але не менш важливим кроком є створення повноцінного картографічного документа — карти, яка готова до друку або поширення в цифровому форматі. Цей процес відбувається у модулі Layout (Макет) та потребує уважного налаштування низки елементів. Нижче подаємо покроковий алгоритм оформлення карти для експорту та друку.
1. Вибір формату та орієнтації сторінки
Перед розміщенням елементів на карті, необхідно:
- Обрати відповідний формат аркуша (А4, А3, A2, A1, A0 або нестандартний)
- Визначити орієнтацію сторінки: альбомна або книжкова
- Встановити одиниці вимірювання (мм, см, дюйми)
- Задати поля друку, які не будуть обрізані принтером
📌 Порада: обирайте формат залежно від масштабу карти та обсягу інформації, яку треба вмістити.
2. Вставка картографічного зображення (Map Frame)
Ключовий елемент — вікно карти, яке відображає аналітичні результати:
- Додайте Map Frame і зв’яжіть його з потрібним Layout View або Map View
- Зафіксуйте масштаб карти (наприклад, 1:25 000), щоби не втратити точність
- Увімкніть або вимкніть шари згідно з тематикою
- Установіть обрамлення (рамку) для вікна карти
3. Картографічне зображення (Cartographic Content)
Призначення:
Основне змістове наповнення карти — передає розташування, форму, просторову структуру об’єктів чи явищ.
Вимоги:
- Відповідати тематиці карти (наприклад, якщо це карта ґрунтів — відображати типи ґрунтів, а не населені пункти)
- Зображення має бути узгоджене з масштабом, проєкцією, кольоровою схемою та легендою
- Об’єкти не мають перекривати одне одного або важливі елементи оформлення
- Застосовуються умовні позначення, прийняті у професійній картографії
- Просторова точність повинна відповідати призначенню: аналітичні карти — мінімум узагальнення, оглядові — допустиме узагальнення
4. Заголовок (Title)
Призначення:
Визначає зміст карти, тему, об’єкт і, часто, часову прив’язку.
Вимоги:
- Має бути лаконічним, але інформативним (до 12 слів).
- Містити ключову інформацію: що? де? коли? — наприклад, «Лісистість Рівненської області, 2023 рік»
- Розміщується у верхній частині карти, добре виділяється шрифтом
- Використовуйте зрозумілий шрифт (наприклад, Arial, Calibri)
5. Масштаб (Scale)
Призначення: Показує співвідношення між відстанню на карті та на місцевості.
Вимоги:
- Обов’язково вказувати як числовий (наприклад, 1:25 000), так і графічний масштаб
- Масштаб має відповідати деталізації зображених об’єктів
- На оглядових картах масштаб не менший за 1:500 000; для інженерних — до 1:500 і більший
6. Підписи (Labels)
Призначення: Позначають назви географічних об’єктів, підвищують читабельність карти.
Вимоги:
- Єдині правила підписування: наприклад, назви річок — курсивом, населених пунктів — прямим шрифтом
- Ієрархічність шрифтів: великі міста більшим кеглем, менші — дрібнішим
- Уникати перекриття підписів і символів
7. Легенда (Legend)
Призначення: Розшифровує умовні позначення, кольори й символи на карті.
Вимоги:
- Має містити всі символи, що використовуються (лінії, точки, полігони)
- Легенда повинна бути зрозумілою без додаткових пояснень
- Вказується одиниця вимірювання, якщо дані представлені градаціями (наприклад, °C, км/год, г/га)
8. Рамка (Neatline)
Призначення:
Оформлює межі карти, відділяє її від решти елементів сторінки.
Вимоги:
- Рамка повинна бути прямокутною, точно обмежувати карту
- Не повинна перетинати або обрізати жодного елементу зображення
- Іноді доповнюється координатною сіткою вздовж рамки
9. Карта врізка (Inset Map)
Призначення: Показує об'єкт карти у ширшому географічному контексті або надає деталізацію окремої ділянки.
Вимоги:
- Має бути меншою за основну карту, чітко відділеною рамкою
- Вказувати масштаб і напрямок півночі, навіть якщо це дублювання
10. Стрілка півночі (North Arrow)
Призначення: Орієнтує користувача щодо сторін світу.
Вимоги:
- Обов’язкова для карт, де північ не зверху або для карт місцевості
- Має бути графічно виразною, але не домінувати над картографічним змістом
- Орієнтована точно згідно з проєкцією
11. Координатна сітка (Grid System)
Призначення: Забезпечує можливість просторової прив’язки об’єктів.
Вимоги:
- Обирається відповідно до призначення карти: географічна (широта/довгота) або прямокутна (UTM)
- Обов’язково підписується значення координат по межах рамки
- Лінії сітки повинні бути помірно помітними (не конкурувати з об’єктами карти)
12. Джерела даних (Data Sources)
Призначення: Підтверджує достовірність представленої інформації.
Вимоги:
- Обов’язково зазначати повні назви джерел: авторів, установ, дату оновлення
- Для відкритих геоданих — зазначити URL або посилання на реєстр
- Якщо дані отримані з власних обстежень — це теж слід вказати
13. Межі та кордони (Borders & Boundaries)
Призначення:
Позначають адміністративні або тематичні межі (держави, області, зони дії).
Вимоги:
- Визначити ієрархію: державні кордони — товстішою лінією, райони — тоншою
- Колір ліній має гармоніювати з фоном карти
- Якщо межі змінені/спірні — обов’язково зазначити це в легенді або примітці
14. Інформація про проєкцію (Projection Information)
Призначення: Дозволяє правильно інтерпретувати просторові викривлення.
Вимоги:
- Зазначити назву проєкції (наприклад, UTM Zone 36N, WGS 84)
- Вказати параметри (датум, зсуви, якщо використовуються локальні системи)
- Для офіційних документів бажано наводити EPSG-код проєкції
Карта — це не просто ілюстрація. Це засіб передачі аналітичної, просторової та стратегічної інформації. Дотримання стандартів картографування дозволяє забезпечити точність, зручність і професійний вигляд будь-якої карти — від топографічної до аналітичної у звіті чи презентації.
