Впровадження цифрового кадастру в Україні
В останні десятиліття Україна активно працює над реформуванням системи управління земельними ресурсами та нерухомістю.
Одним з ключових аспектів цих реформ є впровадження цифрового кадастру - комплексної електронної системи, яка забезпечує збір, обробку, зберігання та доступ до геопросторових даних про земельні ділянки, нерухомість, їх власників, користувачів, правовий статус та інші характеристики.
В даному контексті, терміном цифровий кадастр мається на увазі основні кадастри, такі як земельний, лісовий, водний, корисних копалин, а також спеціалізовані кадастри.
Цей перехід має як значні переваги, так і виклики, які потребують уваги.
Переваги впровадження цифрових кадастрів
Цифровізація кадастрів в Україні принесла важливі переваги, такі як підвищення прозорості, ефективність управління ресурсами, захист прав власності, сприяння інвестиціям та покращення планування інфраструктури.
Цифрові кадастри дозволяють автоматизувати багато процесів, завдяки цьому спрощується доступ до інформації для громадян і підприємств, знижуються корупційні ризики, формується сприяння розвитку інфраструктури, а також це дозволяє поліпшити використання геопросторових даних для раціонального планування та охорони довкілля.
Традиційно, кадастри велися в паперовій формі, зберігаючи дані про земельні ділянки, нерухомість та іншу інформацію в паперових документах і картографічних матеріалах. Однак, з поширенням цифрових технологій, цифрові кадастри стали популярнішими, пропонуючи легший доступ до інформації, меншу вразливість до пошкоджень і втрати даних, а також спрощення пошуку та аналізу. Поряд з паперовими, існували картографічні, архівні та спеціалізовані кадастри для різноманітних потреб, від історичних до екологічних досліджень, кожен зі своїми форматами збереження інформації.
Перехід від традиційного формату до цифрових кадастрів — це комплексний процес, що охоплює розробку нормативно-правової бази, створення та модернізацію ІТ-інфраструктури, цифровізацію та верифікацію існуючих даних, а також навчання користувачів. Важливим етапом є також забезпечення доступу до цифрових даних для громадськості з одночасним захистом персональних даних. Ефективний перехід передбачає інтеграцію з іншими державними інформаційними системами включно з системою Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД) та адаптацію до міжнародних стандартів.
Розвиток цифрових кадастрів має багато переваг, включаючи поліпшення доступності та точності управління даними та можливість швидкого оновлення інформації. Однак, навіть за умови цифровізації інформації з кадастрів, паперові документи мають важливе юридичне значення як першоджерело будь-якої цифрової інформації.
Але разом з цим, завжди є виклики, які необхідно розглядати в контексті переваг, питань і недоліків, що можуть виникнути в процесі цифрового переходу.
Виклики впровадження цифрових кадастрів
Реалізація процесу цифровізації кадастрів вимагає інвестицій, кваліфікованих фахівців та гнучкого підходу до управління проектами.
Адже для подальшої цифровізації кадастрів необхідно адаптувати законодавство, забезпечити сумісність даних із іншими системами, в тому числі з НІГД, вирішувати технічні питання, організувати ефективний захист даних та інформаційну підтримку для користувачів.
Додаткові складнощі для подальшого розвитку цифрових кадастрів виникли з початком повномасштабної війни.
На момент підготовки цього матеріалу, Україна переживає повномасштабну війну, що накладає суттєвий вплив на доступність та функціонування кадастрів. Військові дії та їх наслідки привели до того, що більшість кадастрів мають обмеження в доступі, а деякі з них взагалі закриті для перегляду та використання інформації. Це обумовлено потребою в забезпеченні національної безпеки, захисті важливої інфраструктури та запобіганні використанню геопросторових даних проти інтересів держави та її громадян.
Перспективи подальшої цифровізації кадастрів
Україна активно працює над цифровізацією основних кадастрів, таких як земельний, лісовий, водний, корисних копалин, а також спеціалізованих кадастрів для підвищення ефективності управління та доступності інформації. Цей процес включає перехід від аналогових записів до цифрових баз даних, що дозволяє краще координувати управління ресурсами, підтримувати прийняття рішень та сприяти економічному розвитку. Однак, не всі кадастри в країні наразі є повністю цифровими, адже процес цифровізації вимагає значних зусиль та інвестицій.
Закон про НІГД підкреслює необхідність інтеграції та синхронізації даних між різними кадастрами та національним геопорталом України. Це вимагає створення єдиної централізованої системи доступу до геопросторових даних для забезпечення ефективності управління і розвитку системи даних. Реалізація такої інтеграції стикається з технічними, організаційними та правовими викликами, але є важливим кроком до створення ефективної системи управління геопросторовими даними.
Висновок
Тож, наразі перед Україною стоїть завдання адаптувати стратегії впровадження та використання цифрових кадастрів з урахуванням воєнного стану, щоб забезпечити як безпеку даних, так і продовження розвитку інфраструктурних проектів. Подолання цих викликів вимагатиме гнучкості, інновацій та тісної співпраці між урядом, науковою спільнотою та міжнародними партнерами.
Джерела:
Про національну інфраструктуру геопросторових даних
Про Державний земельний кадастр
Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами
